Далека мандрівка

Я хочу проїхать по всій землі,
Дізнать, що де роблять діти малі.
Як їх зовуть?
Чи добре живуть?
Чи всі вони вчаться як треба у школі,
Чи мають доволі
Хліба і солі,
Чи гарно ростуть, чи здоров’я в порядку,
Чи завжди має роботу їх татко?

Хто поправляє тим дітям подушку?
Хто для них казку каже на вушко?
Хто дає ліки, як доктор прописує?
Хто їм волосся кудлате розчісує?
Хто на них часом і посвариться:
«Пальця у ротик брать не годиться!»
Хто штаненята лата раз у раз,
Якщо хлопчина удавсь верхолаз?

Дуже хотів би я також узнати —
Де темноти не бояться малята?
Чи вечорами до всіх без затримки
В ліжко приходять соньки та дрімки?
А як довгенько тих соньків немає,
Хто їх за ручку пестливо тримає?
Хто відганяє усякі страхи,
Щоб спали спокійно всю ніч дітлахи?
Так обійду я
Всі землі на світі,
Дітям скажу я:
— Здрастуйте, діти,
Чорні і білі, жовті й червоні,
В Бірмі, і в Чілі, і на Цейлоні,
Діти Туріна, діти Берліна,
Веселі малята Москви і Пекіна.

Байдуже, якого в вас кольору шкіра,—
Вітаю вас щиро!
Бажаю вам миру!