Передчуття

Знову хмари наді мною
Нависають навісні,
Доля заздрісна бідою
Знов погрожує мені…
Чи схитне мою зневагу
Доля в грізному бою?
Непохитність і відвагу,
Гордість молоду мою?

Стомлений життям бурхливим,
Я байдуже бурі жду:
А, можливо, ще щасливим
Знов до пристані прийду!..
Та вбачаючи розлуку
В неминучий, грізний час,
Поспішаю стиснуть руку,
Ангел мій, в останній раз.

Друже лагідний, спокійний,
Тихо вимови: прощай!
І печальний погляд мрійний
Підіймай, чи опускай;
Щоб у спогаді, у мрії
Образ твій в душі зміцнив
Силу, гордість і надії,
І відвагу юних днів.

1828