Няні

Моя розрадо в дні суворі,
Старенька подруго моя!
На самоті в глухому борі
Давно ти ждеш мене здаля.
Весь день ти край вікна в світлиці
Вартуєш в болісних думках,
Повільно рухаються спиці
У зморщених твоїх руках.
В забуті дивишся ворота
На довгу, довгу чорну путь,
І сум, передчуття, турбота
Тебе щохвилі обстають…

1827