Ніч

Для тебе голос мій ласкавий і томливий
Тривожить пізній час північний мовчазливий.
Край ложа в самоті печально так горить
Свіча; мій вірш тече, вирує й дзюркотить,
Біжить, немов струмок, весь сповнений тобою.
Виблискує в пітьмі твій зір передо мною,
Мені всміхається, і звуки чую я:
Мій друг, мій ніжний друг… люблю… твоя… твоя…

1823