Рудий має хазяїна
Пройшов буйний дощ, і в повітрі запахло справжньою весною. Вранці приятелі зібралися й посідали на лаві біля ганку, міркуючи, у що б їм погратися.
Тут клацнули двері на першому поверсі, і з будинку вийшов… Рудий. Він по-дружньому помахав хвостом до приятелів.
Максимко, як завжди, кинув Рудому коржика. Той ковтнув, але не пожадливо, як раніше, а ніби з увічливості. Тепер він був не дуже худий і зовсім не брудний.
— Гляньте, який гарний став Рудий, — сказала Маринка.
— Весь аж блищить! — вигукнув Сашко.
Лесик поплескав собаку по спині. Рудий лизнув йому руку, але підійшов до Максимка і поклав голову йому на коліна.
— Ага, він мене любить найдужче! — похвалився Максимко.
Рудий погодився — помахав хвостом.
— Знаєте що? Давайте збудуємо Рудому хату, — надумав кмітливий Сашко.
— Давайте, — зрадів і Максимко.
— А де ми її побудуємо? — спитав Лесик.
— І з чого? — додала Маринка.
Приятелі задумалися. Звісно, можна було б назносити паліччя й гілок, щоб збудувати Рудому курінь. Але ж курінь одразу розкидає сердитий комендант. Ще й нагримає.
А комендант, ніби його кликали, тут і вродився. Він закричав, щоб не принаджували собаку, і замахнувся ціпком на Рудого. Але несподівано з вікна першого поверху визирнув Іван Романович і гукнув:
— Гей, не женіть Рудого! Це мій собака.
Комендант здивовано закліпав, приятелі теж здивувалися. Проте Максимко швидко збагнув, чому Іван Романович вирішив узяти Рудого собі: бо побачив, який це добрий і розумний собака.
— Але ж він приблудний, — пробуркотів комендант.
— Був приблудний, а тепер хазяйський, — Іван Романович відчинив вікно. — Рудий, додому!
Рудий присів і спритно стрибнув — просто у вікно до свого хазяїна. Максимко, Сашко, Маринка та Лесик заплескали з радощів у долоні, а що вже чобітки! Чап з Чалапом заходилися витинати такий танок, що Максимко насилу їх спинив.
— Якби не ми, не мав би Рудий хазяїна! — радісно рипотів Чап.
— Якби ми не втекли на Острові, Рудий був би безпритульний! — вихвалявся Чалап.
Мабуть, їхня правда. Треба швидше розпитати в тата — як саме чобітки зроблено з газу: слова треба дотримувати.