Чому, сказати, й сам не знаю…

Андрій Малишко
Вірш

Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серцi стiльки лiт
Ота стежина в нашiм краю
Одним одна бiля ворiт.

На вечоровiм виднокрузi,
Де обрiй землю обнiма,
Нема кiнця їй в темнiм лузi,
Та й повороту теж нема.

Кудись пiшла, не повертає,
Хоч бiля серця стеле цвiт,
Ота стежина в нашiм краю
Одним одна бiля ворiт.

Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль,
Мiж круглих соняхiв iз лiта
Мiй ревний бiль i ревний жаль.