Лебедь і Гуси

       На ставі пишно Лебедь плив,
А Гуси сірії край його поринали.
       «Хіба оцей біляк вас з глузду звів? —
       Один Гусак загомонів,—
Чого ви, братця, так баньки повитріщали?
Ми попеласті всі, а він один між нас
       Своє пиндючить пір’я біле!
       Коли б ви тілько захотіли,
Щоб разом, стало бить, вся беседа взялась,
Ми б панича сього якраз перемастили».
І завелась на ставі геркотня.
       Гусине діло закипіло:
       Таскають грязь і глей зо дна
Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло.
Обмазали кругом — і трохи галас стих;
А Лебедь плись на дно — і випурнув як сніг.