Службові помітки

В книзі «входящих» під літерою Д № 8, рік 80—81, на полях і чистих місцях є помітки олівцем, зроблені різними почерками. Зважаючи на те, що всі вони позначені печаттю мудрості і сповнені високого значення, то треба думати, що вони належать особам начальствуючим. Вибираю найкращі і найхарактерніші:

«Так і бути. Дати відстрочку на 2 місяці і сказати йому, щоб він іншого разу не смів заходити в присутствіє в калошах».

«На прошеніє губернського секретаря Осетрова про одноразову допомогу можу відповісти указанням на Римську імперію, що загинула з розкоші. Розкіш і надмірність призводять до розтління моральності; а я хочу, щоб усі були моральними. Зрештою, хай Осетров піде у віцмундирі до купця Хихикіна і скаже йому, що його справа наближається до кінця».

«Птицю пізнають по пір’ю, хорошого прохача по вдячності».

«Хоч за точним смислом ст. 64, п. 1 Стат. про гербовий збір прошеніє про видачу свідоцтва про бідність не підлягає гербовому зборові, але опріч всього об’явити вдові Воніній, що в неприліпленні нею шістдесятикопійчаної марки я вбачаю не стільки розуміння духу законів, скільки бажання діяти самовільно помимо настанов відповідного начальства. Якщо дійсно не потрібна була б марка, то відліпили б ми її сами, вона ж розпоряджатися не може. Відмовити».

«Деліцин, розписуйся розбірливіше! Ти не таємний радник».

«Хоч у цьому прошенії і немає точних вказівок на почуття вдячності, однак з деяких пунктів випливає, що до нього було дещо прикладено… Де гроші?» Під цією фразою іншим почерком написано: «Маю честь донести вашому високородію, що гроші в кількості 75 крб. під час вашої відсутності були віднесені Смирновим дружині вашій Євдокії Трифонівні. Лягавов».

На папері із заголовком «цілком таємно» написано: «Написи вроді «таємно» і «цілком таємно» мені не зрозумілі. Навіщо з. цих повчальних фактів робити таємницю? Хай би всі читали й каралися»…

«Рапорту цьому про хворобу не вірю. Шулябін пише, що він хворий, а між тим мені відомо, що він сидить тепер вдома і під виглядом геморою пише міщанам прошеній.

Щоб був завтра на службі!»