Голос пам’яті

Вірш

О. О. Глєбовій-Судейкіній

Що тоді ти бачиш, ніби в напівсні,
Як вечірній промінь гасне на стіні?

Чайку на блакитній скатерці води
А чи флорентійські золоті сади?

Чи величні парки Царського Села,
Де тобі тривога шлях перетяла?

Чи того ти бачиш біля ніг своїх,
Що з твоєї ласки смерть узяв, як гріх?

Ні, я тільки стіну бачу, й на стіні —
Відсвіти небесні, меркнучі вогні.

18 червня 1913