Казка про ноту «ля»

Була собі нота
На нотній драбинці,
Співала: «Ля-ля» —
В самоті, наодинці.
І стало їй сумно —
Сама і сама,
Нікого поблизу
Давно вже нема.
Тому і зірвалась вона
Із щабля,
Униз полетіла,
На землю упала.
Розбилася нота —
І пісні не стало…
Підбігли до неї
«До», «ре», «фа», «соль», «мі»
І пісеньку «Ля»
Заспівали самі.
І сталося диво —
Ожила вона
Й собі заспівала:
« Ля-ля-ля-ля-ля ».