Ластівка біля вікна
Ластівко біля вікна,
Ластівко нашої хати,
Що тобі, ластівко, дати:
Меду, борщу чи пшона?
Ластівко, літа кінець,
Діток твоїх би до хати,
Я научу їх писати:
Небо, Дніпро, горобець…
Ластівко, де не літайсь —
Мало налітатись вволю:
Ще народись та удайсь
В небо, Вітчизну і волю.
Так воно в світі і є,
Так воно є, щоб літати…
Горечко рідне моє,
Ластівко нашої хати.
Джерело: Вінграновський Микола. Ластівка біля вікна: Вірші.— К.: Веселка, 1983.
Переглядів
1849