Безталанний
Іде чумак, іде козак
 Дорогою з Дону;
 Везе рибку — таловірку[1]
    На продаж додому.
 Штани в його полатані,
    Подрана свитина;
 Куди не глянь — кругом бідний,
    Кругом сиротина!
 Як вдариться ж чумаченько
    Об поли руками:
 Доля моя, щастя моє,
    Лихо мені з вами!
 Покинула мене мати
    Без грошей, без роду;
 Дала тільки карі очі,
    Хорошую вроду.
 Сім год у Крим по сіль ходив,
    А сім год до Дону;
 Ані долі, ані щастя
    Ні в людях, ні дома!
 Хились, моя головонько,
    Як тая билина:
 Буде тебе привітати
    Лихая година!
 Хились, моя головонько,
    Ще нижче билини:
 Як ляжу я — дарма моя
    Славонька загине!
1847
[1] Сорт оселедців.
                                Джерело: Яків Щоголів. Поезії.— К., Радянський письменник, 1958.                            
                                                                                                            
                                Переглядів
                                868