Козак

Ой, попович молоденький
Книжки не читає:
У шинкарки мед із чарки
Звечора кружає.

Та й вибили поповича
Дрібними різками…
«Бодай же ви погинули,
Префекти з книжками!»

З-за калини, з-за ялини
Вітер повіває;
Молоденький паниченько
З бурси утікає.

«Прийми, каже, мене, Січе!
Прийми мене, мати:
Буду тобі, моя нене,
Вірно працювати!»

Взяла Січа пригорнула
Гриця молодого…
Виряджає на турчина
Козака нового.

Іде козак на турчина,
Іде, виграває,
Матір свою великую
Січу величає.