Проміння грає на столі

Вірш

Проміння грає на столі,
у дзеркалі, на квітах,
тремтить у пташки на крилі,
в садах, росою вмитих.

День в’яже сонячні снопи
і кличе в даль, за річку…
Маленькі губки кажуть: «Спи!» —
й цілують лялю в щічку.