Недільна прогулянка
Люблю я в неділю по місту пройти
			Так собі, просто, без цілі й мети
			На площі Навона на хвильку спинюся,
			На обеліск іще раз подивлюся
			Та полюбуюся трохи прохожими,
			Гляну, як римляни лижуть морозиво,
			Потім помалу далі піду,
			Послухать, як музика грає в саду,
			Потім ізнову на площі стану
			Біля чудового фонтана.
			Отут би присісти, вдихать прохолоду,
			Та місця не; знайдеш — такого народу!
			Тісними рядами бабусі і мами
			Сидять на ограді з своїми дітками.
			А де ж батьки їх? Річ відома —
			Вони сьогодні працюють дома;
			У кожного є якісь підробітки,
			Бо свято святом, а гроші брать звідки?
                                Джерело: Джанні Родарі. У небі і на землі: Вірші.— К., «Веселка», 1990                            
                                                                                                                
                                Переклад: М. Лукаш                            
                                                    
                                Переглядів
                                735