Масляні чоловічки

Джованніно Ледачий, великий мандрівник і дослідник, потрапив одного разу в країну масляних чоловічків. Вони боялися сонця і, щоб не розтанути, жили весь час у холоді, їхніми будинками були холодильники. Прямуючи вулицями міста, Джованніно бачив, як мешканці визирали з віконець своїх холодильників, поклавши на голову пакетики льоду. На дверцятах кожного холодильника висів телефон — для розмови з господарем.

— Алло!

— Алло!

— Хто це?

— Я — король масляних чоловічків, увесь із високоякісних вершків, з молока швейцарської корови. Це ти охороняв мій холодильник?

— Їй-бо, холодильник з чистого золота! Хіба ви ніколи звідти не виходите?

— Лише взимку, в крижаному автомобілі.

— А що, коли б на той час пригріло сонце?

— Такого бути не може, це заборонено. Я б наказав солдатам ув’язнити його.

— Гм,— промимрив Джованніно і подався в іншу країну.