Космічна станція

Вірш

Ох же і рух на космічній станції!
І на далекі, й на ближні дистанції
Звідси ведуть міжпланетні пілоти
То зореходи,
То космольоти —
Гарні машини, статурні.

По радіофону гука черговий:
«Зараз посадка на кільцевий;
Перший причал — на Сатурні».
Знову об’ява:
«Кому на Юпітер,
Просимо сорок хвилин потерпіти».

Публіка ремствує:
«Ну і вояж!
Не космостанція — розгардіяш!»
«Я на Плутон на побачення спізнююсь,
Мушу сидіть тут без толку…»
«У мене горить вигідний бізнес,
А з кого брать неустойку?»
А онде двоє молодят
У залі чекання в куточку сидять.
Вони відбувають весільну подорож —
Треба ж об’їхать всіх тьоть і дядь.
Десь на периферійній планетці
Галактики, хто його зна которої,
Ще є в них родичка — бабка здається,—
Працює швейцаром в обсерваторії.

А ось книгар —
Старий бородань,
Проте меткий клопотун:
Він хоче пункт передплатних видань
Відкрить на планеті Нептун.
Ось дівчина-швачка
Летить на Венеру —
Освоїть нову вишивальну манеру,
Її наречений
На службу найнявсь
В тоталізатор десь аж на Марс.
Хлопцеві є над чим, певно, замислиться,
Стоїть і замріяно мружиться:
За рік має з нею зустрітись на Місяці,
Як грошей зароблять,—
Одружаться.

Скрізь у кіосках маса газет
З різних сузір’їв, різних планет:
«Волосожарщина»,
«Голос Урана»,
«Останні вісті Альдебарана»,
«Нові Плеяди»,
«Вогні Козерога»,
«Вечірня Чумацька Дорога».
Шикарні шрифти, оформлення ловке…
Киньмо очима на заголовки:
«В футбольнім матчі на першість системи
Сіріус впевнено виграв у Гемми».

«Кризові явища на Волопасі —
Банки не мають валюти в запасі».
«Новий телеатракціон На сузір’ї Оріон».
«Де ж вісті з Землі?» —
Шукають земляни.
Нехай на останню сторінку хто гляне.
На самім низу дрібненьким мачком
Коротка замітка, рядків чотири:
«У Римі й досі
Сутужно з житлом,
Сто тисяч родин
Не мають квартири».