Ворон ворону навстріч…

* * *

Ворон ворону навстріч,
Ворон ворону навклич:
«Де б нам, ворон, погуляти?
Як би нам про те прознати?»

Ворон ворону в одвіт:
«Знаю, буде нам обід;
В чистім полі при рокиті
Молодця убито в житі.

Ким убито та чого,
Знає сокіл лиш його.
Та кобилка вороная,
Та хазяйка молодая.

Сокіл в пущу полетів,
На кобилку ворог сів,
А в хазяйки сподіванка
На живого, на коханка».

1828