В степу життя, безкрайньому й сумному…

* * *

В степу життя, безкрайньому й сумному,
Із трьох джерел судилося нам пить:
Літа безумні піняться в одному
І молодість хвилює і кипить;
У другому, під темний час вигнання,
Кастальський плин скрашає нам життя;
Та найсолодше джерело останнє —
Холодне і німотне забуття.

1827