Сонет

Scorn not the sonnet, critic.
Wordsworth[1].

Суворий Дант не зневажав сонета;
Петрарка в нім кохання виливав;
Красу його любив творець Макбета;
Про сум гіркий Камоенс ним співав.

І в наші дні втішає він поета:
Вордсворт його за речника обрав,
Змінивши світу марного тенета
На хвилювання вільних вод і трав.

У горами лямованій Тавріді
В його рядки, суворіші від міді,
Співець Литви чуття свої вкладав.

У нас іще його не знали діви,
Коли для нього Дельвіг забував
Гекзаметра священного мотиви.

1830