Визначення поезії

Це — загуслий заливистий свист,
Це — при березі лускіт льодинок,
Це — умерзлий у темряву лист,
Це — кількох солов’їв поєдинок.

Це — солодкий притихлий горох,
Це — усесвіту сльози в лопатках,
Це — з пюпітрів і флейт — Фігаро
Круто валиться градом на грядку.

Все, що ночі важливо знайти
У купальницькім плесі бездоннім,
І зорю до садка донести
На тремтячій вологій долоні.

Духота — наче дошка плеската.
Жар небесний — не вичаха.
Цим зіркам до лиця б реготати,
Але всесвіт — містина глуха.

1917