Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду
* * *
Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду,
Той ім’ям не вмре ніколи в спогадах народу.
Хто поїв, як струмінь, край свій і не згинув в морі,
Ой не раз того згадають влітку квіти-зорі.
Хто угледів в час безщастя сонце крізь тумани,
Той для люду рідним батьком і пророком стане.
Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду,
Тільки той віддав всю душу, все, що зміг, народу.
Оцінити
Переглядів
316