Гроза пройшла… зітхнули трави…

* * *

Гроза пройшла… зітхнули трави,
Квітки голівки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі.
Здаля розвіялись тумани,
Знов ясно, пахощі, тепло…

Спинилась кров, замовкли рани…
Прибите серце ожило.
Літає радість, щастя світить,
Дзвенять пташки в садах рясних,
Сміються знову трави, квіти…
А сльози ще тремтять на них.