Безсоння знов. Гомер. В тугих вітрилах бриз…

Безсоння знов. Гомер. В тугих вітрилах бриз.
Я список кораблів пробіг до половини.
Цей довгий ключ, цей потяг журавлиний
Що над Елладою колись піднявсь увись.

Мов журавлиний клин в чужинські рубежі, —
На головах царів морська кипінь шалена, —
Куди ви пливете? Якби не та Єлена,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер — підвладне все любові.
Кого ж мені почуть? Ось і Гомер мовчить,
І море Чорнеє розгойдано шумить
І з гуркотом тупим враз уриває мову.

1915