Вчителька

Сонечко встає, i в росi трава,
Бiля школи в нас зацвiтають квiти,
Вчителько моя, зоре свiтова,
Де тебе питать,
Де тебе зустрiти?

На столi лежать зошитки малi,
I роботи час проганяє втому.
I летять-летять в небi журавлi,
I дзвенить дзвiнок
Хлопчику малому.

Скiльки пiдросло й полетiло нас
В молодiй веснi, в колосистiм полi,
А у тебе знов та ж дорiжка в клас,
Той же явiр наш
Пiд вiкном у школi.

Двох синiв твоїх узяли фронти,
Бо на рiдний край впала чорна злива.
В партизанську нiч посивiла ти,
Як в тяжкий мороз
Непожата нива.

Знов щебече юнь i цвiте трава,
Пiзнаю тебе в постатi несхилiй,
Вчителько моя, зоре свiтова,
Раднице моя
На Вкраїнi милiй!