І нудно, і сумно…

* * *

І нудно, і сумно! — і нікому руку подать,
      Як горе удушу прилине… Бажання!..
Чи варто даремно і вічно бажать?..
      А роки минають — найкращі хвилини!

Кохати… кого ж бо? На час, годину — дарма.
      Кохання навік — неможливе…
Чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема:
      І радість, і мука, і все це мінливе!

Що пристрасті? — Скоро вогонь їх солодких недуг
      При слові розсудку згасає,
Й життя — як поглянеш на нього уважно навкруг —
      Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає!

1840