Вітерець

Десь під вечір вітерець
Ходить не стежками.
Полюбляє навпростець —
Травами, житами.
Він не ходить, а літа,
Наче сивий голуб.
Не столочує жита,
Оглядає поле.
Ячмені та пшениці
Сплять повноколосі,
А на другому кінці —
Перепел у просі.
Попід лісом, як з води,
Виростають вівса.
Вітерець помчав туди —
Там і загубився.