Дубок

Вірш

Ішов дубок додому
Та й стомився.
Та й спинився
На горбку он тому.
А в того дубка —
Дужа рука.
А в того малого —
Ой дужі ноги!
А в того хлопчини —
Ой дужа спина!

Била його блискавиця —
Заступилась пшениця.
Пхав його у груди вітер —
Заступилось жито.
І дощі не змили в яр —
Заступився бур’ян.

А тепер дуб сам
За всіх заступається!