Троє схотінок

Я не хотів би ні царських палат,
Ні вертоградів пишно-прохолодних,
Аби у мене був з душею добрий лад,
Щоб не насилував я мислей благородних.

Я не хотів би світових утіх,
Що забавляють олухів великих,
Аби у мене був веселий в серці сміх
Серед моїх книжок, моїх палатів тихих.

Цураюсь я багатства, висоти
І популярності, ума отрути,
Аби Мадонною, о сонце доброти
Сіяла ти мені в мої хмарні минути!