Чиж і Голуб

    Раз якось у сильце потрапив Чиж-бідак.
    Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
— Ну й сором,— каже,— серед дня, дивак,
         Зловився!
    Мене б не обдурили так:
    За це-бо я ручуся сміло.—
Аж зирк, і сам в сильце заплутався тоді.
          За діло!
Тож, Голубе, вперед не смійсь чужій біді.