Джміль про сонечко гуде

Коли надворі дощ іде,
у нас на підвіконні
важкий мохнатий
                         джміль
гуде —
велика тепла соня.

Вже другий рік
літує він
у наших чорнобривцях,
ласує медом лісовим,
на сонці гріє крильця.

А у негоду на вікно
я зву джмеля до себе,
бо звик до нього вже
                                 давно,
як до квіток і неба. ^І

І хай надворі
дощ іде,
шибками
вітер дзвонить —
мій джміль
       про сонечко
                 гуде
мені на підвіконні