Надходить осінь

Оповідання

Давно повилітали пташенятка з гнізд. Вилиняли і знову вкри­лися новим пір’ям їхні батьки й матері.

В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі, дале­кі, теплі краї.

Покинули свої хатки-шпаківні чорно-рябенькі шпаки. Вели­чезними табунами літають вони над ланами, луками. Ось табун опустився на скошений луг. Перемовляючись, шпаки моторно бігають і живляться комахами, які ще не поховалися в землю, під коріння, в щілинки.

Здалеку здається, що на телеграфні дроти нанизано намистини. То сидять сотні ластівок, які ось-ось полетять на південь. Адже ластівки дуже рано відлітають від нас, так само як і соловейки та інші дрібні комахоїдні пташки. Зозулі теж рано зникають.

Поважно бродять по болоту сім’ї лелек у своєму чорно-білому вбранні.

Скоро перша паморозь посріблить траву, листя кущів і дерев.

Тоді шпак прилетить до своєї шпаківні і проспіває прощальну пісеньку.