Зимовий вечір

Вірш

Вечірній час…
Метелиця мете.
Вітрисько дме в шибки та у причілок…
Татусь читає,
Мама щось плете,—
Зима для хлібороба — відпочинок.

Під завірюхи нескінченний спів
Вмикаєм телевізор — я і тато,—
І на екрані
                   «Танець лебедів»
Танцюють молоденькі лебедята.

Я музику сполохати боюсь,
Вона прекрасна, ніби дивне диво.
Заслухався, зчарований татусь,
І мама посміхається мрійливо…

Шкода, не чує музики-краси,
Не бачить лебедят сестра Оленка:
Вона у нас завжди у ці часи
Вже міцно спить,
Бо зовсім ще маленька.