Зимовий вечір
Вечірній час…
Метелиця мете.
Вітрисько дме в шибки та у причілок…
Татусь читає,
Мама щось плете,—
Зима для хлібороба — відпочинок.
Під завірюхи нескінченний спів
Вмикаєм телевізор — я і тато,—
І на екрані
«Танець лебедів»
Танцюють молоденькі лебедята.
Я музику сполохати боюсь,
Вона прекрасна, ніби дивне диво.
Заслухався, зчарований татусь,
І мама посміхається мрійливо…
Шкода, не чує музики-краси,
Не бачить лебедят сестра Оленка:
Вона у нас завжди у ці часи
Вже міцно спить,
Бо зовсім ще маленька.
Джерело: Лідія Компанієць. Полечко моє: Вірші.— К.: Веселка, 1975.
Переглядів
944