Мамин трактор «Беларусь»

Ловка вдача у матусі,
Руки вправні,
І вона
Кожен гвинтик «Беларуси»
На зубок, як кажуть, зна.
Щось ввімкне,
На щось натисне,
Враз машина ожива.
А над нею пташка висне
І співаночку співа.
Весну й літо в мене — гульки,
В мами ж — праця дотемна.
Ні огріху,
Ні кривульки,—
Мов шнурочок, борозна!
…Сяде сонце за ярами,
Змовкне птах… Рілля пашить…
Вдома я чекаю маму,—
Мама з поля не спішить:
Трактор свій вона жаліє,
Не покине навмання,
А почистить
І помиє,
Наче доброго коня.