Земля така гаряча

Вірш

Земля така гаряча, 
Така руда земля. 
Маленький хлопчик плаче: 
Не бийте журавля!

Притне його до себе 
Й руками затуля: 
Ой дядечку, не треба, 
Не бийте журавля!

Відлине день без'язикий, 
І чути в тиші нічній: 
Люди, дерева, ріки 
Тужно кричать: "Не бий!"

Не винести того болю, 
Не виридати жалю. 
Що станеться з тобою, 
Мій світе, мій журавлю!

В останню мить побачиш 
Намисто із багряних плям, 
І буде така гаряча, 
Чорна така земля.

Панцерники рокочуть, 
Крають Чумацький Шлях, 
І бідкається хлопчик: 
Не бийте журавля!