Вітерець
Вітер, вітер, вітерець —
наш ласкавий пустунець —
залетів до хати
Олю колихати.
Нашій Олі тільки рочок,
від коляски перший крочок
дівчинка ступила,
далі йти несила.
— Натрудилась,— каже мати
і кладе Олюньку спати.
Засинай, сестричко,
ти ще невеличка.
Джерело: Львів, «Каменяр», 1991.
Переглядів
363