Іванко, Ігор та Василько

Все життя крокують з нами
різні наші імена:
для бабусі я — онук,
а для тата я — синок,
для сестрички — братик.
Як цього не знати?!

— Ти, Васи́лько — Василько́,
ти, Іго́рко — Ігорко́,
ну, а я — Івасик, Ваня,
Йванко, Івочко, Іван!

Василько́, Іго́р, Іванко
в дитсадок приходять зранку.
Всядуться на лавиці —
іменами бавляться.