Коли літери в дружбі

Оповідання

Коли Валько прийшов із садка, брат ще вчив уроки. Хлопець влетів до кімнати.

— Ага, Сергійку, ми сьогодні літери вивчали.

— То й що?

— Раїса Степанівна наказала повторити їх удома.

— То й повторюй! — відмахнувся Сергій: у нього не виходила задачка.

— Я не з тобою буду повторювати, а з Марійкою. Незабаром до них прийшла сусідка. Діти розкрили на Вальковому низенькому столику абетку. Дівчинка вибрала першу літеру.

— Мене звати Марійкою — отже, я літера М,— і на чистому аркуші паперу почала щось малювати.

Валько дивився, як дівчинка старанно виводила фломастером якісь лінії. Хлопець ще ні про що не здогадувався. Тому й запитав її:

— Що ти хочеш намалювати?

— М-м-море. Воно таке м-м-м…

— Маленьке, чи що?

— Та ні, маленькі моря не бувають. Воно м-м-м… Валько здвигнув плечима.

— Може, мілке?

Марійка поклала на стіл фломастер і лукаво подивилася на хлопця.

—- Якраз глибоке. Воно м-м-мокре. От!

— Ну й чудасія! — вихопилось у Валька.— Хіба ж бувають сухі моря?

— Бувають… На Місяці. Мені тато розповідав.

— А риби є у твоєму морі? — допитувався Валько.

— Тільки м-м-медузи.

— І кораблики плавають?

— Ще й які! Ось поглянь, пливе,— і Марійка намалювала кораблик, схожий на літеру М.

Сергій хоч і робив уроки, але краєм вуха чув ту суперечку. Нарешті він заховав до портфеля книжки й підійшов до дітей:

— А ви знаєте, що зараз показують мультфільми?

Марійка мерщій до телевізора:

— Давай подивимось, Вальку? Тим паче, що й м-м- мультфільм починається на мою літеру.

Цього разу показували два мультики: про Козу-дерезу та про Червону Шапочку й Вовка. А коли закінчилася передача і вони повернулися до столика, Валько з абетки вибрав літеру 3:

— Поглянь, схожа на велику осу.

— Це не оса,— сказала дівчина й забрала в хлопця букву.— Це ж моя сусідка.

— Ти, Марійко, з-з-задавака! — образився Валько.— Дай мені свою абетку, я теж хочу з-з-з нею поз-з-знайомитися.

— Ой не з-з-зли мене, не з-з-зли!

Валько знову став вибирати різні літери й показувати Марійці:

— Оце С-С-С… Мов гусак с-с-сичить. А це плакса — И. Кому вона потрібна? З цієї літери-и-и жодне слово не почи-и-инається. Інша річ, літера Я. Вона найголовніша в алфавіті.

— А от і ні,— заперечила Марійка.— Із моєї літери всі слова починаються: Молоко, Масло, Морозиво, М’ясо… Та навіть при вході в метро світиться літера М.

— Найголовніша літера? — розсміявся Сергій.— А спробуй сказати слово без інших літер.

— Будь ласка! М-м-м…

Валько захихотів:

— Чого ти, Марійко, мукаєш? Ти як слід кажи.

— Нічого не виходить…

— І не вийде,— сказав уже серйозно Сергій і відшукав літеру И, подав її братику, а потім узяв літеру Р.— Що виходить, як до М приєднати И? МИ. А коли і я стану поруч — от вам і МИР. Якщо між літерами-друзями буде мир, тоді вони складуть багато чудових слів.

До кімнати ввійшла мама. Вона, напевно, чула розмову, бо весело сказала:

— А йдіть-но до кухні. Я приготувала вам м-м-млинчики, ц-ц-цукерки, я-я-яблучка.