Коли літери в дружбі
Коли Валько прийшов із садка, брат ще вчив уроки. Хлопець влетів до кімнати.
— Ага, Сергійку, ми сьогодні літери вивчали.
— То й що?
— Раїса Степанівна наказала повторити їх удома.
— То й повторюй! — відмахнувся Сергій: у нього не виходила задачка.
— Я не з тобою буду повторювати, а з Марійкою. Незабаром до них прийшла сусідка. Діти розкрили на Вальковому низенькому столику абетку. Дівчинка вибрала першу літеру.
— Мене звати Марійкою — отже, я літера М,— і на чистому аркуші паперу почала щось малювати.
Валько дивився, як дівчинка старанно виводила фломастером якісь лінії. Хлопець ще ні про що не здогадувався. Тому й запитав її:
— Що ти хочеш намалювати?
— М-м-море. Воно таке м-м-м…
— Маленьке, чи що?
— Та ні, маленькі моря не бувають. Воно м-м-м… Валько здвигнув плечима.
— Може, мілке?
Марійка поклала на стіл фломастер і лукаво подивилася на хлопця.
—- Якраз глибоке. Воно м-м-мокре. От!
— Ну й чудасія! — вихопилось у Валька.— Хіба ж бувають сухі моря?
— Бувають… На Місяці. Мені тато розповідав.
— А риби є у твоєму морі? — допитувався Валько.
— Тільки м-м-медузи.
— І кораблики плавають?
— Ще й які! Ось поглянь, пливе,— і Марійка намалювала кораблик, схожий на літеру М.
Сергій хоч і робив уроки, але краєм вуха чув ту суперечку. Нарешті він заховав до портфеля книжки й підійшов до дітей:
— А ви знаєте, що зараз показують мультфільми?
Марійка мерщій до телевізора:
— Давай подивимось, Вальку? Тим паче, що й м-м- мультфільм починається на мою літеру.
Цього разу показували два мультики: про Козу-дерезу та про Червону Шапочку й Вовка. А коли закінчилася передача і вони повернулися до столика, Валько з абетки вибрав літеру 3:
— Поглянь, схожа на велику осу.
— Це не оса,— сказала дівчина й забрала в хлопця букву.— Це ж моя сусідка.
— Ти, Марійко, з-з-задавака! — образився Валько.— Дай мені свою абетку, я теж хочу з-з-з нею поз-з-знайомитися.
— Ой не з-з-зли мене, не з-з-зли!
Валько знову став вибирати різні літери й показувати Марійці:
— Оце С-С-С… Мов гусак с-с-сичить. А це плакса — И. Кому вона потрібна? З цієї літери-и-и жодне слово не почи-и-инається. Інша річ, літера Я. Вона найголовніша в алфавіті.
— А от і ні,— заперечила Марійка.— Із моєї літери всі слова починаються: Молоко, Масло, Морозиво, М’ясо… Та навіть при вході в метро світиться літера М.
— Найголовніша літера? — розсміявся Сергій.— А спробуй сказати слово без інших літер.
— Будь ласка! М-м-м…
Валько захихотів:
— Чого ти, Марійко, мукаєш? Ти як слід кажи.
— Нічого не виходить…
— І не вийде,— сказав уже серйозно Сергій і відшукав літеру И, подав її братику, а потім узяв літеру Р.— Що виходить, як до М приєднати И? МИ. А коли і я стану поруч — от вам і МИР. Якщо між літерами-друзями буде мир, тоді вони складуть багато чудових слів.
До кімнати ввійшла мама. Вона, напевно, чула розмову, бо весело сказала:
— А йдіть-но до кухні. Я приготувала вам м-м-млинчики, ц-ц-цукерки, я-я-яблучка.