Хоробрий Степанко

Степанко та Ганнуся, ховаючись від дощу, забігли в сарай. В ньому темно, лячно. Тому сидять мовчки.

Раптом Степанко почав:

— М’яу-у! М’яу-у!

— Що з тобою? — здивовано глянула на нього Ганнуся.

— Я ля-ля-каю,— тремтячим голосом відповідає Степанко.

— Кого?

— Ми-ми-шей.