Крилаті новосели
Мама, як ішла до крамниці, наказала Степанкові гратися біля хати.
— Я тільки туди й назад, ти не бійся.
А чого йому боятися? Не маленький же! Та й удома не один лишився.
З будки он Дружок виглядає. Поклав патлату голову на лапи, жмуриться на сонце.
У хліві бичок Буцько мукає. Мама зачинила його, щоб мухи не кусали.
На старій акації шпаки сидять. Чистять пір’я, посвистують.
Степанко хазяйнує. Виніс Дружку окраєць хліба, ще й сіллю посипав, щоб смачніше було. Півонію обгородив тинком — ось і є захисток від курей. Посвистав разом із шпаками. Треба ще на леваду сходити, Буцькові якогось бур’янцю нарвати.
Тільки ступив на стежку, аж тут щось як шугоне над ним. Еге, це ж ластівки прилетіли! Двійко. Ширяють над городом, над хатою. А потім посідали на шворці, на якій мама білизну вішає, і радісно так щебечуть.
Степанко також зрадів: видно, ластівки хочуть оселитися на їхньому обійсті.
Пташки посиділи недовго, знялися й кудись полетіли.
«Не сподобалося їм у нас…» — засмутився Степанко.
Прийшла мама з крамниці. Принесла Степанкові маківників. Він їх ой як любить. А це й не покуштував навіть.
— Щось трапилося? — стривожилась мама.
— Ластівки не хочуть у нас поселятися. Політали та й зникли. А в Миколки живуть…
— Не бідкайся, вони повернуться, — заспокоїла мама.
І справді, ластівки повернулися. Прилетіли, а в дзьобиках — грудочки глею.
Мама саме відчинила хлів, випустила в обору Буцька. І ластівки шугнули попід одвірком.
«Це вони гніздо моститимуть!» — здогадався Степанко.
Ластівки приліпили глей до бантини й знову полетіли. Так вони літали багато разів — може, сто, а може, й тисячу.
Надвечір Степанко заглянув у хлів: на бантині чорніло гніздо. Правда, незавершене, але ластівки вже примостилися в ньому на ніч.
Трудилися пташки й наступного дня. А коли закінчили ліпити гніздо, злетіли високо в небо. Степанкові ледь видно було дві цяточки. Так вони святкували своє новосілля.
Весело тепер на обійсті. Дружок гавкає, Буцько вибрикує, шпаки свищуть. А ластівки повсідаються на шворці й ну щебетати. Мабуть, хочуть розповісти Степанкові, де бували, що бачили.