Ученому педантові

Великий ти — і в небі зорі
Перелічив у темній млі,
І знаєш всі піщини в морі,
І що у надрах є землі.

Світило ти єси науки,—
Зорею ж щастя засвіти,
Перелічи всі сльози, муки…
Несила? ні? — Маленький ти!