Не ходи у сад

Не ходи у сад сонливий
      Ти ніколи уночі:
Там шепоче клен журливий,
Світить місяць чарівливий,
      Тихо в небі ідучи.

Не буди нічне мовчання
      Співом щастю і журбі,
Бо той сад, його зітхання
Про минулеє кохання
      Нагадає знов тобі.

1905