Безсоння

Всю довгу ніч проклятий сич
       На хаті стогне
І — дивна річ — сон тихий пріч
       Від мене гоне.

Думки сумні у тишині
       Серденько крають,
Примар страшні баньки в вікні
       Мені кивають.

Смакує мух в кутку павук —
       Якась ридає…
А серця стук в предчутті мук
       В ушах лунає.

Химерний жах темнить в очах,—
       Я ліжко кинув…
Лупатий птах навів той страх,—
       А щоб ти згинув!..

1906