Йде весна-красна
Не на стільчику,
не на човнику,
а на конику-телефонику
щось прицокало,
всіх розрухало
та й говорить
зимі на вухало:
«Алло, віхола?
Я приїхало!
Будем битися
чи миритися?..»
Вийшло сонечко
на поляночку:
«Ой снігуронько,
ой весняночко,
не журіть мене
спозараночку!
Нащо злитися,
нащо битися —
краще в річеньку
перелитися,
в малій квітоньці
засвітитися…»
Ой іде весна
над полянами,
над полянами-
поселянами.
Йде весна-красна,
гарна дівчина —
трьома сонечками
заквітчана!
Джерело: Вітер нашої землі. Львів «Каменяр», 1990.
Оцінити
Переглядів
510