Вівторок
«І нащо вивчати
Правила нудні?
Легше заглядати
У словник мені!»
Радісно Васькові,
Бо словник в руках:
Кожне-кожне слово
Є у словниках!
Перед ним завдання.
Може, й не з легких:
Знати чергування
Звуків голосних.
Ось «ВІВТОРОК» — слово
Це у називнім.
Ну, а як це слово
Буде в родовім?
Як же розгадати
Голосні оті:
Чи «ВІВТО…» писати,
Чи писать «ВІВТІ…»?
І звернувся знову
Він до словника.
І півдня те слово
В словнику шука.
Хлопцю дуже гірко.
Піт Васька пройма:
Клятого «ВІВТІРКА»
В словнику нема!
* * *
Щоб отак «вівтірка»,
Друже, не шукать,
Треба на п’ятірки
Всі завдання знать.
Труднощів не бійся
І запам’ятай:
На словник надійся —
Правила ж вивчай!
Джерело: Грицько Бойко. Про великі вуха : Вірші.— К.: Веселка, 1969.
Оцінити
Переглядів
657