Розумники
Тече річка невеличка,
Через річку кладка.
Одне одному назустріч
Ідуть козенятка.
Вузька кладка, козеняткам
Нікуди звернути,
Бо, звернувши, можна в воду
Холодну пірнути.
Зустрілися, зупинились,
Наставили роги —
Видно, обом не хочеться
Звертати з дороги.
Аж враз одне козенятко
На кладці лягає,
Друге, мекнувши в подяку,
По ньому ступає.
Розминулись, розминулись!
Розумними стали!
Мабуть, вони всім відому
Казку прочитали!..
Джерело: Грицько Бойко. Про великі вуха : Вірші.— К.: Веселка, 1969.
Переглядів
1078