Ой Миколо, що з тобою?

Як задумав наш Микола
Ввись на Місяць полетіть,
Йде замислений до школи,
І не їсть він, і не спить.
Запустив усі предмети,
Тільки й дума про ракети,
Про зірки, і небозвід,
І космічний переліт.

Ой Миколо, що з тобою?
Не годиться так герою:
Відстаєш у навчанні,
Маєш двійки день при дні!

Космонавтику вивчає,
Заклопотаним він став.
Навіть сам не помічає,
Що у класі ловить гав.
На уроках з ним морока —-
Він не слухає уроку.
Зирка в вікна кожну мить:
Чи ракета не летить?

Ой Миколо, що з тобою?
Не годиться так герою!
Щоб відправитись в політ,
Треба вчитися як слід!
Наш Микола хоче слави,
Хоче слави на весь світ.

У Москву послав листа він,
Щоб взяли його в політ.
Він почав усім хвалитись:
— Буду добре я учитись,
Бо на Місяці в шість раз
Легше вчитись, ніж у нас!

Ой Миколо, що з тобою?
Не годиться так герою!
В шість раз більше можеш ти
В космос двійок привезти!