Кашовар

Вірш

Зупинився відпочити
Піонерський наш загін.
Розвели багаття діти:
Кашоварить став Мартин.

Казанець узяв за вухо
І пішов він бережком.
Ось один і другий кухоль
Зачерпнув води з піском.

Неперебране, немите
В воду висипав пшоно:
На легкім вогні, накрите,
Упріває хай воно!

От і каша вже готова,
Розварилася як слід.
— Де ложки? — гукає Вова.—
Роздавай, Мартин, обід!

— Що? Подобається кашка?
— Та нічого… Хай їй грець.
В мене в ложці черепашка!
— А у мене — камінець!

А Оленка хитро каже:
— Не зважай, Мартин, на це:
Не один пісок у каші —
Попадається й пшонце!