Кішчин цуцик

Валєнтін Бєрєстов

Був у кішки син прийомний —
Тільки цуцик, не коток —
Дуже милий, дуже скромний,
Дуже лагідний синок.

Без води, не раз бувало,
Кішка сина умивала;
Замість губки, замість мила
Язиком синочка мила.

Швидко лиже язичок
Шию, спину та бочок.
Ця тварина —
Кішка-ненька —
Дуже чепурненька.

Та підріс
Синок ласкавий,
І тепер він пес
На славу.

Бідній мамі не під силу
Нині мити здоровила.
На такого кудлача
Язика не вистача.

Щоб помити шию
Сину,
Хоч вилазь
Йому на спину.
— Ой.— зітхнула киця-мати,—
Важко сина умивати.

Сам плескайся, сам купайся.
Сам, без мами умивайся.
Син купається в ставку.
Спить матуся на піску.